Як вже було сказано в попередній статті, стратегічні зміни є необхідними, оскільки Україна є країною з системою обмеженого доступу. Основні ресурси знаходяться в руках невеличкої купки можновладців, яка, спираючись на ці ресурси, здійснює управління державою. Маючи своєю головною метою отримання надприбутків, можновладці намагаються за будь яку ціну зберегти існуючу систему.
Всередині середовища можновладців формуються домінуюча коаліція, яка й здійснює управління Україною. У разі виникнення непереборних суперечностей відбуваються зміни складу домінуючої коаліції, але система обмеженого доступу залишається незмінною. В країні практично відсутні відкрита конкуренція, в тому числі, політична, а також вільні ринки.
Українське суспільство є сьогодні розрізненим та слабким. Внаслідок цього воно задовольняється імітацією реформ, яку демонструє домінуюча коаліція, не формує справжні потужні неурядові організації, здатні взяти на практичну відповідальність за долю країни, не висуває нових лідерів, які б мали на меті розвиток країни, а не отримання надприбутків.
Ознаки слабкої країни
Можновладцям вигідна слабка країна, відсутність потужного середнього класу (який апріорі є політично і економічно незалежним) і соціальної компетентності істотної частини населення.
- можливості отримання (без зайвих зусиль) зовнішньої фінансової допомоги, якою можна прикрити «дерибан»;
- можливості управляти у власних інтересах населенням, частину якого можна переорієнтувати на ведення силового протистояння із зовнішнім ворогом, а другу частину ‒ на пошуки заробітку за межами України;
- можливість тримати абсолютну більшість громадян на межі бідності, що дає широкий простір для маніпулювання громадською свідомістю, зокрема, ігнорувати наявні запити суспільства.
Слабка Україна вигідна й геополітичним гравцям, які можуть використовувати її, як одного
з пішаків чи (підлестимо собі) з незначних фігур у своїх іграх задля домінування на світовій шахівниці.
Про можливі стратегічні зміни
Про можливу стратегію суспільства, спрямовану на перехід від системи обмеженого до системи відкритого доступу, спробуємо поговорити далі. При цьому одразу ж зробимо обмовку: ми не претендуємо на абсолютну правоту наших тверджень, відтак, розраховуємо на відгуки, за допомогою яких можна буде суттєво доопрацювати запропоновану стратегію.
Згадаємо запропоновану нами структуру планування стратегії (мал.3):
Аналіз середовищ ми зробили.
Соціальним запитом (усвідомленим чи неусвідомленим) ми вважаємо прагнення побудувати потужну незалежну Україну.
Формалізованим такий запит ми оцінюємо у 45-50%. Саме стільки опитаних нещодавно українців прагнуть іншого лідера (8,5% опитаних), не брали б участь у виборах (18,5%), не визначилися із своїми діями (19,7%). Такий ступінь формалізації дає надію на сприйняття стратегії еволюції системи у майбутньому.
Місія, яку повинна реалізувати пропонована стратегія, полягає у здійсненні переходу від системи обмеженого до системи відкритого доступу.
Бачення реалізованої місії можна побачити на мал.2 у першій частині цієї статті.
Аналіз ресурсів
Ну, а тепер ‒ аналіз ресурсів. Абсолютно зрозуміло, що «добром» можновладці нічого змінювати не будуть. Силовий спосіб ‒ залишимо як вкрай небажаний. І не тільки тому, що він може призвести до зайвих втрат і непрогнозованих результатів. А ще й тому, що революційна зміна влади сьогодні, навіть якщо у «верхи» прийдуть нові лідери, висунуті революційною хвилею, скоріше за все призведе до наслідків, добре описаних у романі братів Стругацьких «Важко бути богом» (наведемо цитату).
“Ти ще не знаєш, ‒ подумав Румата. ‒ Ти ще тішиш себе думкою, що приречений на поразку тільки ти сам. Ти ще не знаєш, якою безнадійною є сама твоя справа. Ти ще не знаєш, що ворог не стільки ззовні твоїх солдат, скільки всередині них. Ти ще, може бути, звалиш Орден, і хвиля селянського бунту закине тебе на Арканарський трон, ти зрівняєш із землею дворянські замки, втопиш баронів у проливі, і повсталий народ воздасть тобі всі почесті, як великому визволителю, і ти будеш добрим і мудрим ‒ єдина добра і мудра людина у твоєму королівстві. И по доброті ти станеш роздавати землі своїм сподвижникам, а на що сподвижникам землі без кріпаків? И завертиться колесо у зворотний бік. І добре ще буде, якщо ти встигнеш померти своєю смертю і не побачиш появи нових графів і баронів із твоїх вчорашніх вірних бійців. Так уже бувало, мій славний Арато, і на Землі і на твоїй планеті.”
Про головний ресурс змін
Як бачимо, фантастичний дон Румата дає цілком реалістичну картину того, що може бути, коли одних носіїв феодального мислення змінюють інші носії того ж самого мислення, най би із самим добрими намірами. Вони просто не можуть побудувати нічого, що виходить за рамки їхнього звичного бачення.
Отже, так би мовити, головним «ресурсом змін» має стати істотна кількість громадян, що мають свідомість змін. У свою чергу, така свідомість базується, перш за все, на соціальній компетентності. На жаль, сьогодні, кількість громадян, які можуть вважатися носіями свідомості змін, навряд чи перевищує 1-2%. Ми робимо такий висновок на підставі:
- аналізу політичних сил, які побудовані за принципами політичних клубів і навряд чи наповнені реальним членством пересічних громадян;
- аналізу громадських організацій, який досить добре укладається у класифікацію британського дослідника А.Фаулера (табл.1).
Збільшення відсотку справжніх неурядових організацій хоча б до 10%, і які реально об’єднували б хоча б 10% дієздатного населення України ‒ це і є головний напрямок ресурсного забезпечення стратегії змін (на наш погляд, звісно).
Табл.1
Класифікація Фаулера
|
№№ п.п. |
Класифікація | Визначення | Зміст | Частка, % |
| 1. | BRINGO
(Briefcase NGO) |
«кишенькова НУО» | створюється політиками, комерційними або мафіозними структурами виключно для написання певних пропозицій органам влади та їх наступного лобіювання | 15 |
| 2. | CONGO
(Commercial NGO) |
«комерційна НУО» | створюється підприємцями для зменшення податків, отримання обладнання, допомоги для пошуку і підписання контрактів та лобіювання інтересів фірми в органах влади | 10 |
| 3. | GRINGO
(Government NGO) |
«провладна» НУО | створюється державними органами для імітації та управління громадською діяльністю | 20 |
| 4. | MANGO
(Mafia NGO) |
«мафіозна НУО» | створюється криміналітетом для відмивання грошей, покращання іміджу «авторитетів», тиску на владу і прикриття злочинної діяльності | 10 |
| 5. | MONGO
(My own NGO) |
«моя власна НУО» | створюється виключно для самовираження певної особи | 15 |
| 6. | PANGO
(Party NGO) |
«партійна НУО» | дозволяє політичним партіям проводити пропаганду і лобіювати свої інтереси на різних рівнях влади | 5 |
| 7. | QUANGO
(Quasi NGO) |
«квазі-НУО» | створюються державою для імітації опозиційної діяльності та демонстрації її міжнародному співтовариству | 9 |
| 8. | FОNGO
(foreign NGO) |
«зовнішня НУО» | створюється та/або фінансується закордонними джерелами для формування певної громадської думки в інтересах спонсорів | 15 |
| 9. | RENGO
(Real NGO) |
«справжня НУО» | створюється громадянами України для захисту інтересів своїх членів, існує на членські внески | 1 |
Про мотивацію
Тому нагальною потребою є мотивація для громадян щодо їхньої участі у реалізації стратегії змін. Нагадаємо, що мотивація буває:
– авторитарною, коли, наприклад, людей залучають до участі у певних заходах під загрозою силового впливу чи позбавлення певних соціальних благ;
– компромісною (грошовою), наприклад, всім відома «гречка» на виборах;
– консенсусною (коли основою є переконання), наприклад, ідея захисту країни від агресора. Слід зазначити, що ця ідея призвела до значного зростання кількості волонтерських організацій, які працюють саме за внутрішнім переконанням волонтерів. Однак волонтерські організації не виходять та навряд чи вийдуть у найближчому майбутньому за межі своєї основної діяльності. Тим не менш, слід вважати на них, як на осередки соціально активних людей, здатних спрямувати свої переконання на реалізацію стратегії загальних перетворень. У наступній, заключній частині статті ми перейдемо до організаційного плану реалізації стратегії змін українського суспільства.
Далі буде.
