Пряма влада народу: час приймати рішення (2 частина)

влада народу

Поняття влада народу в Україні було визначено в першої частині статті. Ми також зазначили недоліки, що заважатимуть цим процесам. Такими недоліками є :

  • складність прийняття узгоджених рішень;
  • низька компетентність народу та його емоційна неврівноваженість
  • велике розмаїття інтересів, що заважає досягненню балансу;
  • схильність народу до маніпуляцій з боку політиків;
  • значна вартість витрат на проведення заходів прямого народовладдя;
  • низька політична активність громадян (абсентизм).

Виходячи з цього, частина експертів каже про значну тривалість легітимізації прямого народовладдя ненасильницьким  шляхом і пропонує радикальні методи забезпечення відповідного переходу. Нашу позицію щодо силових революцій і переворотів проілюструємо малюнком 2 – наслідком Великої французької революції, яка проходила під чудовими гаслами «Свобода, Рівність, Братерство».

свобода, рівність, братерство

Мал.2. Гільйотинування.

Отже, далі будемо говорити про стратегію застосування методів прямого народовладдя виключно ненасильницькими законними методами.

Ми виходимо з двох очевидних станом на сьогодні передумов:

  • основні матеріальні ресурси знаходяться в руках невеличкої купки можновладців, які будуть до кінця обмежувати доступ до них;
  • протиставити цьому можливо тільки об’єднаний людський ресурс, але до цього населення України у даний час не готове.

Логічним, на нашу думку, є висновок про те, що потрібно формувати цей самий людський ресурс, поступово створюючи альтернативи діям і можливостям можновладців. І таке формування, знов-таки на нашу думку, потрібно починатися з рівня територіальної громади.

Ми підтримуємо доктрину територіальної громади як публічної корпорації, тобто в офіційному закріпленні статусу територіальних громад як публічних корпорацій, де їх члени будуть своєрідними акціонерами. Кожен громадянин знатиме, якою часткою комунальної власності він управляє, влада територіальної громади повинна повідомляти за результатами аудиту, як зростають чи падають їх суспільні акції, тощо. За таких умов більшість членів громад не будуть байдужими до способу управління їхньою спільною корпоративною власністю.

Наше бачення структури територіальної громади наведено на малюнку 3. Ми, правда, не зважилися додати сюди ще дві структури, про які мріємо, – мировий суд і щось на кшталт шерифа, які обиралися б членами громади. Але це вже, як піде.

Структура територіальної громади:

структура територіальної громади

Мал.3. Структура територіальної громади

Тому вже сьогодні можна розпочати роботу із відповідного перегляду статутів територіальних громад. У цих статутах доцільно прописати принципи громадської участі.

Залучення

Політики і адміністрація інтегрують громадськість для розвитку політики, планів, програм чи правових інструментів. Це може привести до спільно підтримуваних рішень, які можуть бути безперешкодно впроваджені.

Прозорість та відстеження.

Процес участі громадськості прозорий і його результати піддаються відстеженню. Прозорість та відстежуваність створюють довіру до політики і адміністрації. Громадськість встановлює індикатори ефективності роботи органів місцевого самоврядування та афілійованих до них осіб.

Спільна відповідальність

Участь громадськості означає для всіх учасників прийняття відповідальності за спільно виконану роботу і її результати. Цим може бути покращено і якість результатів, і ідентифікація з ними.

Свобода дій

Участь громадськості вимагає свободи дій в певних межах. На початковому етапі процесу всі учасники повинні бути чітко поінформовані про цю можливість. Таким чином, учасники мають можливість реалістично оцінити масштаби свого впливу.

Баланс і рівні можливості

Процеси участі громадськості в чітких рамках свободи дій націлені на надання групам учасників рівних можливостей і рівноцінного впливу. Звернення до груп здійснюється на однаковій основі. Процес участі організовується без будь-яких бар’єрів.

Взаємна повага

Участь громадськості – це процес всеосяжного залучення громадян, яких це стосується або які зацікавлені в рішеннях у сфері політики, планів, програм і правових інструментів. Всі учасники усвідомлюють свої різні ролі. Ставлення один з одним складаються на основі взаємної поваги. Це сприяє співробітництву  всіх учасників.

Не упередженість

Інтереси учасників приймаються всерйоз. Учасники зустрічаються один з одним в атмосфері партнерства. До всіх аргументів і контраргументів в процесі участі громадськості належать неупереджено. Справедливе ставлення є основою для плідної співпраці.

Інформування

Інформаційний потік і доступ до інформації здійснюється для всіх зацікавлених сторін з урахуванням правових основ і можливостей.

Ясність мови

У процесі участі громадськості інформування та умови щодо обмеження повідомляються і забезпечуються в ясній і зрозумілій формі. Це полегшує взаєморозуміння і дозволяє уникнути тимчасових затримок, розчарувань або інших ускладнень при співробітництві.

Терміни

Участь громадськості здійснюється на ранній стадії. До прийняття рішення є достатньо часу для інформування, консультування або співпраці. З одного боку учасники отримують цим можливість ефективного впливу. З іншого боку, цим можна уникнути тимчасових затримок і підвищених витрат, які могли б з’явиться при занадто пізно участю, наприклад за рахунок додаткових змін.

Організація

Для процесів участі громадськості з самого початку встановлюються в обов’язковому порядку вид організації, а також відповідальність і контактні особи в адміністрації. Це забезпечує учасникам необхідну ясність і сприяє ефективній і продуктивній роботі.

Рішення і відгук

Відповідальні особи беруть до уваги результати участі громадськості в процесі розробки рішень. «Беруть до уваги» означає, що вони з повагою рахуються з результатами і включають їх, наскільки можливо, в рішення. При повідомленні рішення необхідно посилатися на суть процесу участі громадськості. Так політики і адміністрація можуть висловити свою повагу до внеску учасників і створити довіру.

Правові рамки

Участь громадськості має місце в рамках Конституції і законів України, Статуту територіальної громади та інших існуючих правових вимог. Там, де є свобода дії організації участі громадськості, повинні бути застосовані ці стандарти участі громадськості.

Процес виховання соціальної компетентності якраз і може розпочатися, коли пасіонарна частина територіальної громади ініціює:

  • перегляд статуту територіальної громади з метою урахування принципів громадської участі;
  • формування громадського журі та структур громадського контролю.

Громада повинна контролювати міський бюджет, місцеві ЗМІ, діяльність комунальних підприємств, визначати політику обраних нею органів управління.

Форми громадського впливу на органи місцевого самоврядування наведені на малюнку 4.

форми громадської участі

Мал.4. Форми громадської участі

Всі ці форми і способи їх реалізації мають бути прописані у статуті територіальной громади. Слід також поборотися за те, щоб статути територіальних громад затверджувалися не радою територіальної громади, а загальними зборами громадян або уповноважених ними осіб. Слід розуміти, що перші битви за зміну існуючої в Україні системи відносин «народ-влада» почнуться саме на цьому рівні. В  результаті можливі дві альтенативи: суспільство  отримає  людський  ресурс  та   певний   досвід   для   подальшого об’єднання стосовно впровадження змін на рівні країни; будемо мати своєрідно «Ватерлоо» із собою у ролі Наполеона.

Не думаємо, що в останньому разі суспільство зможе оговтатися у наступні років десять, як мінімум. Тому кроки пасіонаріїв (ми називаємо їх так, щоб не плутати із заїждженим терміном «активісти») повинні бути максимально виваженими і наслідки цих кроків ретельно прорахованими. Слід очікувати активної протидії з боку влади, тому «підставлятися» зовсім не варто.

Якщо дії з формування відносин у територіальних громадах будуть успішними, можна сподіватися на наступне:

  • встановлення громадського контролю за ресурсами територіальних громад та їх раціональним використанням;
  • підвищення соціальної компетенції значної кількості громадян, отримання ними досвіду управління;
  • формування територіальних інститутів громадянського суспільства (ІГС), які згодом можуть бути перетворені у політичні партії;
  • отримання ІГС досвіду із формування та застосування народної законодавчої ініціативи та принципів громадської участі.

Далі буде.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *