Стаття під назвою: “Громада і корупція” завершує цикл матеріалів стосовно боротьби з корупцією. У цих матеріалах ми зробили висновок, що ефективною така боротьба буде перш за все на рівні територіальних громад. Звісно, це не применшує актуальності і важливості реалізації глобальних заходів у цій сфері, але поки що у глобальному сенсі застосовуються лише силові варіанти. А ефект від них, незважаючи на погрози наших посадовців рубати руки корупціонерам, приблизно такий, як показано на малюнку вгорі.
Рівень територіальних громад.
Першим напрямком у антикорупційний роботі є створення середовища, несприятливого для корупції. Для цього має бути чітко визначеною та широко оприлюдненою інформація щодо того, що втрачає громада від корупції. Звичайно, така робота потребуватиме отримання необхідної інформації від органів влади. Саме у отриманні і аналізі достовірності такої інформації міститься можливість згуртувати пасіонарну частину громади. Слід зазначити, що існують всі необхідні правові підвалини для дій громадськості.
Паралельно пасіонарії можуть рухатися у другому напрямку – адаптації статуту територіальної громади до її потреб. Тут мається на увазі уведення до статуту порядків:
– проведення громадських слухань;
– організації місцевих референдумів;
– заслуховування звітів посадових осіб органів влади;
– громадського контролю за діяльністю органів влади;
– оприлюднення публічної інформації;
– роботи із зверненнями громадян;
– взаємодії із дорадчими органами тощо.
Очікуваним результатом від реалізації перших двох напрямків має стати утворення дієвих органів самоорганізації населення. Під органами самоорганізації населення (ОСН) ми розуміємо широкий спектр осередків громадської дії: батьківських комітетів у освітніх закладах, громадських наглядових рад у медичних закладах, об’єднань незалежних юристів для моніторингу судових рішень, різноманітних постійних та тимчасових експертних груп, центрів журналістських розслідувань тощо.
Громада і корупція: Меморандум громадської участі
Наступним кроком, який сприятиме залученню громадян до антикорупційної діяльності може стати прийняття меморандуму громадської участі. Про принципи громадської участі ми вже згадували у частині другій матеріалу ТУТ. Ці принципи можуть стати невід’ємним додатком статуту територіальної громади.
Одночасно слід утворити центри підвищення соціальної компетентності для виховання громадянської відповідальності та активності.
На основі вже реалізованих заходів слід запровадити систему всеосяжного громадського контролю діяльності всіх суб’єктів владних повноважень на території громади. Такий контроль повинен передбачати уведення показників ефективності як діяльності суб’єктів владних повноважень, так і самого громадського контролю, а також методологію оцінки згаданої результативності. Результати громадського контролю мають систематично оприлюднюватися. За цими результатами повинна систематично коригуватися діяльність суб’єктів владних повноважень на території громади.
Суб’єкти громадського контролю повинні постійно взаємодіяти з правоохоронними органами з метою вжиття передбачених законодавством санкцій до виявлених порушень у діяльності об’єктів громадського контролю. При цьому слід утворити передбачені нормативними документами незалежні дорадчі структури при кожному з правоохоронних органів і забезпечити їхню взаємодію із суб’єктами громадського контролю
Звичайно, запропонована стратегія не повинна бути низкою разових акцій. Ми сподіваємося, що у разі її реалізації можна буде побачити те, що визначено у Європейській хартії самоврядування – групи активних громадян, здатних взяти на себе відповідальність за розвиток своєї територіальної громади та довести таку здатність практичними справами. Ми будемо ще повертатися до стратегії розвитку територіальних громад. Однак в будь якому випадку ми бачимо завершення такої стратегії чимось подібним до зображеного на малюнку 2.
Мал.2. Боротьба
